Жилет за викрійкою 1085 – це сучасний дитячий жилет для дівчат з костюмної нестрейчевої тканини. Модель приталена завдяки резинці по лінії талії, що формує м’яку зборку та дозволяє жилету комфортно «сісти» на різні фігури.
Жилет повністю на підкладці, із стояче-відкладним коміром з лацканами та застібкою на один ґудзик по центру переду. Такий крій добре поєднується з блузками, сорочками, водолазками, а завдяки класичним лініям підходить і для школи, і для повсякденних образів. Викрійка розрахована на зростові розміри 104–158 см.
Основна тканина:
Підкладка:
Прокладкові матеріали:
Фурнітура:
| Витратні матеріали | 104 | 110 | 116 | 122 | 128 | 134 | 140 | 146 | 152 | 158 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Основна 1,5 м | 0,50* | 0,50* | 0,50* | 0,55* | 0,55* | 0,60* | 0,60* | 0,65* | 0,65* | 0,65* |
| Клейова 1,5 м | 0,40* | 0,40* | 0,40* | 0,45* | 0,45* | 0,50* | 0,50* | 0,50* | 0,55* | 0,55* |
| Підкладка 1,5 м | 0,40* | 0,40* | 0,40* | 0,45* | 0,45* | 0,45* | 0,50* | 0,50* | 0,50* | 0,55* |
| Резинка, см | 50** | 52** | 54** | 56** | 57** | 59** | 62** | 66** | 69** | 73** |
* витрати матеріалу наведено без прибавок на зсідання, перекіс, зазори та інші технологічні витрати;
** довжина еластичної тасьми (резинки) є орієнтовною та залежить від щільності та розтяжності тасьми.
Крок 1. Розкрій деталей та дублювання
Проводимо розкрій деталей з основної тканини, підкладки та прокладкового матеріалу, враховуючи напрям нитки основи та позначки «згин» на лекалах. Дублюємо клейовими деталями низ пілочок та спинки, а також крайкою-дольовиком – плечові зрізи, зріз борта, горловину пілочки та спинки, пройми. У заокругленнях клейову крайку надсікаємо, щоб уникнути заломів. Бічні та плечові зрізи основних деталей за потреби обметуємо.
Крок 2. Формування куліски з резинкою по талії
Використовуючи лекала пілочки та спинки, переносимо на виріб лінію розташування резинки по талії (умовна куліска). Лінія проходить по спинці та пілочці на одному рівні. Обметуємо бічні зрізи пілочки та спинки, складаємо їх лицем до лиця та зшиваємо бокові шви швом шириною 1 см. Припуски шва розпрасовуємо «врозпір». Низ виробу запрасовуємо по наміченій лінії підгину.
Відрізаємо резинку потрібної довжини згідно таблиці витрат або індивідуальних мірок. Прикладаємо резинку до наміченої лінії куліски на вивороті спинки, фіксуючи спочатку один короткий зріз, потім другий. Розтягуючи резинку, пришиваємо її до спинки та пілочки в трьох місцях: по верхньому краї, по нижньому краї та посередині. Утворюється об’ємна «коліска» по талії, яка стягує жилет та формує зборку.
Далі складаємо пілочку та спинку лицем до лиця і зшиваємо плечові зрізи швом 1 см. Припуски плечових швів розпрасовуємо.
Крок 3. Пошиття підкладки та підбортів
До деталей підкладки пілочок прикладаємо підборти з основної тканини лицем до лиця та пришиваємо по борту швом 1 см. Припуски шва пришивання запрасовуємо на сторону підкладки, щоб зменшити товщину по краю борта.
Використовуючи лекала підкладки пілочки та спинки, намічаємо місця розташування невеликих защипів (для узгодження з об’ємом верху з резинкою). Зшиваємо защипи по намічених контурах та запрасовуємо їх у бік центра: по спинці – до середини спинки, по пілочці – до борта. Прасуємо так, щоб праска торкалась тільки «корінця» защипу, не розплющуючи всю складку.
Складаємо лицем до лиця підкладку пілочки та спинки, зшиваємо бічні та плечові зрізи швом шириною 1 см. Припуски швів зшивання запрасовуємо на спинку.
Крок 4. З’єднання підкладки з верхом виробу та обробка борта
Складаємо верх жилета та підкладку лицем до лиця по нижньому зрізу, поєднуючи бічні шви та надсічки. Пришиваємо підкладку до низу виробу швом 1 см, залишаючи по спинці технічний отвір (10–15 см) для подальшого вивертання. Припуски шва пришивання запрасовуємо на сторону підкладки.
Далі перегинаємо низ верху по раніше запрасованій лінії підгину, вкладаючи припуск усередину між верхом і підкладкою. Складаємо лицем до лиця борт верху та підборт підкладки, поєднуючи надсічки, та пришиваємо їх швом 1 см, легенько припосаджуючи підборт для утворення невеликого переканту. Підборт пришиваємо до надсічки на уступі лацкана, починаючи і закінчуючи строчку закріпками. У місці надсічки робимо надріз припуску, не доходячи 0,1 см до строчки.
Вивертаємо жилет через технічний отвір на лицьовий бік. Виметуємо уступ лацкана і сам лацкан: від горловини до мітки ґудзика – з перекантом на виріб, від цієї мітки до низу борта – з перекантом на підборт. Акуратно прасуємо лацкани, фіксуючи форму.
Крок 5. Обробка пройм
Через технічний отвір по низу заходимо всередину жилета та поєднуємо між собою бічні шви верху і підкладки в районі пройми, склавши їх лицем до лиця. Спочатку фіксуємо бічний шов, потім поєднуємо плечові шви, щоб пройма не перекручувалась.
Пришиваємо підкладку до верху по проймі швом 1 см, поєднуючи всі контрольні точки. Аналогічно обробляємо другу пройму. Вивертаємо виріб на лицьовий бік і прасуємо пройми з невеликим перекантом на підкладку, щоб підкладка не виглядала з-під основної тканини.
Крок 6. Пошиття коміра
Складаємо лицем до лиця верхній і нижній коміри. Зшиваємо комір по верхньому зрізу та відльоту швом 1 см, припосаджуючи верхній комір у зоні відльоту (він трохи більший, щоб утворився перекант). Відліт коміра зшиваємо, не доходячи 1 см до зрізів, якими комір буде вшиватись у лацкан. Припуски по кутах висікаємо, щоб прибрати зайву товщину.
Вивертаємо комір на лицьовий бік, акуратно виводимо кути та прасуємо комір із перекантом на нижній комір – з лицьового боку має бути видно лише основну сторону коміра без підкладки шва.
Крок 7. Вшивання коміра в горловину
Нижній комір складаємо лицем до лиця з горловиною верху жилета. Вшиваємо комір у горловину швом 1 см, поєднуючи надсічки по центру спинки та по плечових швах, а також точки відльоту коміра з надсічками на уступі лацкана. Шов вшивання проходить від одного уступу лацкана до іншого.
Далі вивертаємо горловину на виворіт: верхній комір складаємо лицем до лиця з горловиною підкладки та підборта і пришиваємо швом 1 см, також поєднуючи надсічки. Припуски швів вшивання коміра розкладаємо всередині та зшиваємо між собою припуски підкладки і горловини спинки, прокладаючи строчку максимально близько до шва вшивання коміра. Вивертаємо жилет на лицьовий бік та прасуємо горловину і комір, фіксуючи їхню форму.
Крок 8. Закриття технічного отвору
З виворітнього боку, через наявний технічний отвір по низу спинки, пришиваємо підкладку до низу виробу на стільки, наскільки дозволяє лапка швейної машинки. Невелику незашиту ділянку низу закриваємо вручну потайними стібками, формуючи рівний край без потовщень.
Крок 9. Петля та ґудзик
Використовуючи лекало пілочки, намічаємо місце розташування ґудзика на лінії талії – там, де проходить резинка. На протилежній пілочці відмічаємо місце для петлі, орієнтуючись на центр борта.
Обметуємо петлю на машинці (горизонтальну або вертикальну – залежно від задуму) та розрізаємо її. Пришиваємо ґудзик у наміченому місці, перевіряємо, щоб жилет щільно, але без натягу замикався по талії.
Крок 10. Завершальна волого-теплова обробка
Акуратно прасуємо готовий жилет: лацкани, комір, пройми, лінію талії з резинкою (через проутюжувач, не розтягуючи), низ виробу та борти. Переконуємося, що підкладка ніде не виглядає з-під основної тканини, шви рівні, а ґудзик та петля працюють без перекосів. Жилет за викрійкою 1085 готовий до примірки та носіння.